Відео

Транскрипція

Планети-ізгої - це планети, які подорожують всесвітом наодинці.

Вони населяють темний і неосяжний простір між зірками.

Дрифтують на самоті крізь вічну темряву і жодне світло не зігріває їх поверхні,

тому вони піддаються замерзанню у холоді космічного простору.

Їм не відомі пори року, зміни дня і ночі, які могли б подарувати відчуття часу.

І все ж таки ці планети-самітники можуть нести позаземне життя

до всіх куточків галактики.

Як це можливо?

І як планета взагалі стає ізгоєм?

[Музика]

Існує кілька дуже різних об’єктів, які називаються одинокими планетами.

Наприклад, підкоричневі карлики

• газові гіганти, які утворюються за рахунок руйнування газових хмар

і є нудними маленькими братами коричневих карликів.

Вони є чимось на кшталт невдалої зірки,

і ми зараз не будемо говорити про них.

Набагато цікавіший вид самітників

• терраподібні планети, схожі на Землю,

яких вигнали за межі їхньої планетарної системи.

Системи молодих зірок - небезпечні місця,

де протопланети борються за доступну масу,

жеручи якомога більше матеріалів.

У цій боротьбі за домінування вони стикаються між собою,

або наближаються небезпечно близько до орбіт один одного.

Якщо дуже масивна планета переміщує свою орбіту ближче до зірки,

це може виштовхнути менші планети із системи.

Але тільки тому, що планета пережила усі труднощі формування,

не означає, що тепер вона у безпеці.

Планетарні системи можуть бути розірвані пастками зірок,

або чорними дірами, в будь-який відрізок часу.

Половину всіх народжених планет може може спіткати доля ізгоїв .

Вчені не згодні з цими цифрами,

але, ймовірно, що, принаймні,

у Чумацькому Шляху є мільярди самотніх планет.

Більшість ізгоїв розділять таку саму гнітючу долю,

як їхня материнська зірка, і вони будуть ставати меншими з кожним днем,

поверхня планети швидко досягне відмітки мінус 270 градусів за Цельсієм.

Якщо у них океани, вони замерзнуть і стануть такими ж твердими, як фундамент.

Їхня атмосфера опуститься на поверхню і, врешті-решт, теж замерзне.

Але, як це не дивно,

деякі з цих заморожених темних пустель можуть приховувати життя.

Щоб зрозуміти, яким чином, уявімо собі планету схожу на Землю,

таку саму за масою та складом.

Якщо ми помістимо його в глибокий космос, як довго він ще зможе підтримувати життя?

Якщо ми вірно розуміємо природу життя,

є один необхідний для нього інгредієнт: вода у рідкому стані.

Вода важлива, тому що вона змішує речовини,

і матерію, і енергію,

що дозволяє відбуватися цікавій хімії, наприклад життю.

Тож нашій планеті потрібно достатньо енергії,

щоб зберегти хоча б частину нашого океану досить теплою

для підтримки рідкої води.

Прикро, що близько 99,97% енергетичного бюджету Землі надходить від Сонця.

Отже, наша уявна самотня земля повинна працювати

з тими 0,03 відсотками енергії, що залишилися,

які походить майже виключно зі її гарячого центру.

Внутрішнє ядро ​​Землі - це гігантська металева куля,

приблизно така ж гаряча, як поверхня Сонця,

оточена зовнішньою корою, що складається з рідких металів

які дуже і дуже повільно твердіють

вивільняючи в процесі багато тепла.

Поки цей процес триває,

наша планета буде геологічно активною

з твердими і рідкими матеріалами, що рухаються всередині

і транспортують енергію на поверхню

де її можна використовувати як геотермальну.

І хоча гаряче ядро ​​кожної планети з часом охолоне,

цей процес займе мільярди років.

Тобто часу достатньо, щоб життя почало існувати і процвітати.

Існує навіть один сценарій, згідно з яким

терраподібна планета може мати океани, які б не замерзли.

Якби планета мала надзвичайно щільну водневу атмосферу з високим тиском,

газ не замерз би

і намагаючись покинути планету, міг би захопити кількість тепла необхідну для того,

щоб підтримувати океани, які простягаються на всю поверхню.

І є ще один можливий спосіб зберегти достатньо тепла: супутники.

Якщо планета-ізгой має один або більше супутників,

досить великий Місяць міг би забезпечувати систему додатковою енергією

за допомогою припливних сил.

Ці сили щодня розтягують і стискають планету,

мовби замішуючи тісто, та зберігають її теплою.

Але найімовірніший сценарій життя для самітника

це одним із підльодовикових океанів

під товстим кілометровим шаром переважно водяного льоду.

Вони не є зовсім абсурдними, оскільки ми вже маємо декілька подібних у Сонячній системі.

То як життя могло б підтримувати себе на дні зовсім темного холодного океану?

На Землі, в глибині наших океанів, у повній темряві,

у вулканічно активних районах,

є гідротермальні отвори, які називаються чорними курцями.

Вони виштовхують хмару з чорної речовини та гарячої води

забезпечуючи постійний потік корисних копалин із мантії Землі.

Бактерії живляться мінералами і виробляють органічні матеріали,

що приваблює ракоподібних, двостулкових, равликів,

риб, восьминогів та трубчасті черви завдовжки до 2 метрів.

Гідротермальні отвори слугують не тільки домівкою для неймовірно різноманітної групи живих істот,

але також претендентом на місце, де життя могло початися на Землі

мільярди років тому.

У темному океані самітньої планети, подібні події або вулканічна діяльність,

може бути відправною точкою та фундаментом

для складних екосистем, які ми можемо уявити лише зараз.

Найголовніша перевага, яку має екосистема, що знаходиться в океані такої планети,

полягає в тому, що навколишнє середовище надзвичайно стабільне.

Товстий крижаний покрив захищає його від різного роду вимирань,

і, поки енергія з ядра продовжує надходити,

все залишається таким же.

Найімовірнішими формами життя є бактерії та інші мікроорганізми.

Але, як мати достатньо часу,

більш складні інопланетні тварини могли би годуватися за рахунок менших істот і процвітати.

Неможливо, щоб таке розумне життя могло б виникнути в подібному середовищі.

Якби це сталося, воно опинилося б у досить дивному світі.

Обмеженому непрохідною стіною з гірського льоду на вершині,

і фундаментом знизу.

Без жодних рослин для зберігання енергії зірки,

не було б деревини, нафти чи вугілля.

Навіть якби вони були, то не такі, як ви могли б уявити вогонь на дні океану.

Без цієї енергії метали ніколи не зможуть бути використані з користю.

Наші розумні друзі-інопланетяни ніколи не зможуть пробитися через лід.

Вони ніколи не зможуть усвідомити, що існує таке поняття, як зовнішнє середовище.

І вони б вважали, що їхній малий світ - це все, що є.

Мільйони поколінь можуть жити і вмирати в цих темних океанах,

необізнані про неймовірно великий Всесвіт над льодом.

Поки ядро ​​їх планети не охолоне,

і все життя не зникне.

Коли океани повністю замерзнуть,

залишки культури та екосистеми

будуть назавжди поховані у крижаній могилі.

Якщо ви думаєте про це, можливо, краще взагалі про це не знати.

Але концепція тривожна і… захоплююча.

Всесвіт, можливо, кишить життям,

в пастці на планетах, які в основному неможливо покинути.

Такі світи часто можуть проходити повз Сонячну систему, і ми навіть не знаємо про них.

Можливо, одного дня, в далекому майбутньому,

людина ступить на один із цих замерзлих світів

і спробує сказати “привіт”.

Отож, ми любимо похмурі майбутні сценарії,

але повернемося до сучасності для іншого сюрпризу.

Багато з вас хочуть знати, як ми робимо наші відео,

тому ми зробили відео про це.

Kurzgesagt об’єднався з Skillshare,

нашою улюбленою Інтернет-спільнотою для творців,

щоб скласти тричастинні серії занять, де можна навчитися

нашому унікальному стилю анімації зі сценами з наших відео.

Але ми не єдині розповімо вам наші поради та підказки там.

Членство в Skillshare Premium надає необмежений доступ до більш ніж 25 000 класів

у всіх видах навичок, таких як написання, дизайн та анімація

від експертів, які обізнані в цьому.

Преміум членство коштує лише 10 доларів на місяць.

Але в якості зохочення,

перші 1000 людей, що перейдуть за посиланням в описі

отримають свої перші два місяці безкоштовно.

Якщо ви завжди хотіли подивитися, як ми анімуємо наші відео,

і навчитися робити це самостійно,

це ваш шанс.